В ім'я миру В ім'я миру

В ім'я миру

  • 9

  • Квітня 2014

  • 19:00

  • Середа
В ім'я миру
  • Концертний зал ім. С. Людкевича
  • Абонементи дійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

    Інформація за телефоном — 096 0 200 400

Програма концерту «В ім'я миру» укладена із Симфонії № 5 російського композитора Петра Чайковського та духовної кантати італійського композитора Джованні Баттіста Перголезі «Stabat Mater». Своєю акцією японські і українські музиканти хочуть підтримати мир у глобальному просторі, частиною якого є єдність і неподільність України.

Музика — універсальна мова, позбавлена вербальних обмежень... В музиці чи не найглибше можна виразити ті загальнолюдські духовні ідеали, потуги й істини, що їх часом так легко згубити на дорозі життєвих випробувань; музика існує на межі матеріального й духовного, тимчасового і вічного, тлінного й водночас незнищенного...

На концерті «В ім'я миру» прозвучать два великі шедеври світової музичної культури. Перший із них — Симфонія №5 Петра Чайковського — це музика, пронизана тією вічною, універсальною духовною дилемою — доля чи воля? В щоденнику композитор натякає на програму симфонії: «Повне підкорення долі»... Через усі чотири частини симфонії Чайковський «червоною ниткою» проводить одну і ту ж тему — благородно-зажурену тему долі, якою, власне, він і відкриває симфонію. Втім, музика ця не є втіленням песимізму — навпаки, вона спонукає до просвітлення і духовного збагачення; містить вона й моменти чистої лірики — наприклад, у прекрасному соло валторни у другій частині твору.

«Stabat Mater» італійського барокового композитора Джованні Баттіста Перголезі, твір, що також прозвучить на концерті, є не менш особливим хоча б тому, що 25-річний композитор продовжував працювати над ним в останні дні свого життя (туберкульоз не дав Перголезі прожити більше). «Мати зажурена стояла» — так перекладається назва латинського духовного гімну, який лежить в основі твору. Якщо Чайковський у симфонії промовляє «оголено-драматичною» мовою, притаманною пізньому роматнизмові, то музика Перголезі ще не пізнала тих перетворень, які приніс романтизм; натомість вона зберегла для нас суто барокову органічну виваженість і ясність.