Спеціальна подія: «Краків’яни і гуралі», вистава Народного ансамблю пісні і танцю «Мазовше» 2015-11-14 19:00

Спеціальна подія: «Краків’яни і гуралі», вистава Народного ансамблю пісні і танцю «Мазовше»

  • 14

  • Листопада 2015

  • 19:00

  • Субота
  • Львівський національний театр опери та балету ім. С. Крушельницької

    • Вартість квитків
    • грн
  • Абонементи недійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

    Інформація за телефоном — 096 0 200 400

Співогру «Вигадане диво або Краків’яни і гуралі» Яна Стефані на лібрето Войцєха Богуславського завдяки нев’янучій ось уже впродовж двох століть популярності часто називають першою національною польською оперою. 

Її прем’єра відбулася 1794 року у Варшаві. Невигадливий сюжет про доньку мельника Басю, на руку котрої є аж три претенденти – син фірмана Стах, бідний студент із Кракова Бардош і «офіційний» наречений, гураль Бриндас – став своєрідним відображенням суспільства перед третім поділом Польщі. Цікаво, що події цієї ліричної і веселої опери відбуваються в історичному середовищі, що збереглося й до сьогодні: на млині та в корчмі неподалік абатства цистерціанців  у селі Могила (сьогодні входить у межі міста Кракова, район Нова Гута). 

Пізніший, переопрацьований корифеєм польської сцени у Львові Яном Непомуценом Камінським варіант опери «Забобон або Краків’яни і ґуралі» з музикою Кароля Курпінського впродовж десятиліть не сходив із львівської сцени в першій половині ХІХ ст. Тож вистава ансамблю «Мазовше» має направду символічне значення в кількох аспектах: і як спектакль про можливості порозуміння та компромісів, і як вдалий експеримент поєднання історичних та сучасних реалій, і як данина багатій на культурні події історії Львова, міста, яке гостинно прийматиме цей унікальний колектив.  

Артистична концепція Народного ансамблю пісні й танцю «Мазовше» кристалізувалася в перші роки після Другої світової війни. За переказом, засновники колективу, композитор та диригент Тадеуш Сигетинський (котрий, до слова, свої музичні студії розпочав у консерваторії Галицького музичного товариства у Львові) і його дружина, актриса Міра Зімінська-Сигетинська на руїнах Варшави дали обітницю заснувати великий фольклорний ансамбль, який би популяризував народну музику на найвищому рівні. Впродовж років тривала кропітка праця із збору матеріалу, що дуже швидко вийшов за межі лише центрального регіону Польщі – Мазовії, яка дала назву офіційно затвердженому 1948 року колективу. Оселею «Мазовше» став палац в Кароліні під Варшавою, а прем’єра відбулася 6 листопада 1950 року в столичному Польському театрі перед варшавською публікою. З колективом співпрацювали експерти-фольклористи, музиканти та хореографи, для «Мазовше» творили Ельвіра Камінська, Еуґеніуш Паплінський, Збіґнєв Кілінський, Міхал Ярчик, а також теперішній хореограф, а в минулому соліст балету Вітольд Запала. 

Сьогодні «Мазовше» – це один із найвідоміших у цілому світі, завдяки своїм експресивним стилізованим спектаклям, фольклорних колективів. В його активі – пісні і танці 42 етнографічних регіонів Польщі. Спеціальний репертуар становлять пісні Ф.Шопена, Дж. Верді, твори М.Огінського, Ю. Ельснера, колядки, великодні, патріотичні, староваршавські пісні.

«Мазовше» виконує також найпопулярніші народні пісні близько 50 країн світу мовою оригіналу, серед них Аргентини, Іспанії, Ізраїлю, Лівану, Франції, Китаю, Японії, Фінляндії, Єгипту, Росії. За понад шість десятиліть творчої праці ансамбль «Мазовше» дав близько семи тисяч концертів для 17 млн. глядачів у 50 країнах на 5 континентах, а також по цілій Польщі.